Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) – це діагностична методика вимірювання АТ протягом 24 годин за допомогою спеціальних приладів.
Артеріальна гіпертензія (АГ) – найпоширеніше у світі хронічне захворювання. Біля 30–40% пацієнтів з артеріальною гіпертензією не знають про наявність у них захворювання. Значна частота ускладнень АГ, втрата працездатності та смертність зумовлюють актуальність проблеми діагностики та лікування АГ.
Разове вимірювання артеріального тиску (АТ) не завжди відображає справжні його величини, не дає уявлення про 24-годинний рівень тиску. У деяких хворих при візиті до лікаря, виявляють високі цифри артеріального тиску, іноді на 20-40 мм рт.ст. вище, ніж при вимірюванні вдома. Це помилково трактується як гіпертонія, тоді як це – “ефект білого халата”. Амбулаторне добове моніторування АТ (ДМАТ) в умовах звичайної життєдіяльності людини допомагає виключити цей ефект, поліпшити якість діагностики і правильно визначити необхідність і тактику лікування.
Крім того, ДМАТ допомагає виявляти помилково-негативні випадки, коли при одноразових вимірюваннях АТ отримують нормальні величини, а при моніторуванні протягом доби виявляють високі цифри тиску.
Покази до проведення ДМАТ:
- Підозра на наявність синдрому «білого халату» (підвищення артеріального тиску виключно в присутності медперсоналу, при вимірюванні АТ в медичній установі).
- Діагностика нічної гіпертензії.
- Обстеження пацієнтів з підозрою на симптоматичну гіпертензію.
- Верифікація артеріальної гіпертензії у вагітних.
- Обстеження пацієнтів з конституційною, ортостатичною гіпотензією, синкопе.
- Діагностика резистентної АГ.
- Оцінка індивідуального циркадного (добового) ритму регуляції АТ при хронотерапевтичному призначенні препаратів.
- Оцінка ефективності та безпечності гіпотензивної фармакотерапії, виявлення епізодичної гіпо/гіпертензії.
- Обстеження пацієнтів з пограничною (м’якою) артеріальною гіпертензією з метою визначення необхідності гіпотензивної терапії.
- Обстеження пацієнтів з синдромом обструктивного нічного апное.
Підготовка до обстеження:
Не потребує попередньої підготовки.
Електрокардіографія (ЕКГ) – простий та інформативний метод функціональної діагностики, який заснований на реєстрації й аналізі електричних імпульсів, що виникають при роботі серця і їх графічного запису у вигляді зубців на спеціальну паперову плівку.
Електрокардіографія (ЕКГ) є одним з основних способів дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофії, ішемічної хвороби серця. Цей метод дає можливість з великою точністю говорити про локалізацію вогнищевих змін міокарда, їх поширеність, глибину і час появи. ЕКГ дозволяє виявити дистрофічні й склеротичні процеси в міокарді, порушення електролітного обміну, що виникають під впливом різних токсичних речовин. ЕКГ широко використовують для функціонального дослідження серцево-судинної системи. Поєднання електрокардіографічного дослідження з функціональними пробами, допомагає виявити приховану коронарну недостатність, перехідні порушення ритму, проводити диференційний діагноз між функціональними та органічними порушеннями роботи серця.
Покази до проведення ЕКГ серця:
- високий ризик розвитку цих захворювань;
- контроль стану хворих із захворюваннями серця;
- підозра на захворювання серця;
- біль за грудиною або в області серця;
- порушення серцевого ритму;
- задишка;
- захворювання внутрішніх органів, ендокринних залоз, нервової системи;
- прийом лікарських засобів, що можуть несприятливо впливати на серцево-судинну систему;
- запаморочення, непритомність;
- плануються оперативні втручання;
- профілактичні огляди;
- артеріальна гіпертензія;
- регулярні заняття спортом.
Підготовка до обстеження:
Не потребує попередньої підготовки.
